Блог вихователя Чухаль С.О.

 10 корисних порад батькам дошкільників

Пропонуємо поради, які допоможуть батькам дошкільняти забезпечити гармонійний розвиток дитини віком 3–6 років та якісно підготувати її до школи

Розвиткові завдання для дітей дошкільного віку

1. Переконайтеся, що фізіологічні потреби дитини (достатня кількість сну, якість харчування, режим) задоволені відповідно до вікових норм.

Усі знають, що діти мають висипатися, споживати достатню кількість поживних речовин та гуляти на свіжому повітрі. Але чи вдається вам дотримуватися цього правила? У наш час батьки досить часто пов'язують негативні прояви дитячої поведінки, немотивовані істерики, надмірну збудженість, проблеми з увагою та пам’яттю дітей із віковими кризами чи гіперактивністю. Утім, найперше, про що мають замислитися батьки, коли помічають негативні зміни у поведінці дитини, – це достатність її сну,  поживної їжі, рухової активності на вулиці та дотримання режиму дня.

Чи цікавилися ви, скільки годин здорового сну на добу повинна мати дитина того чи іншого віку? Чи знаєте, що в раціоні дошкільняти обов’язково мають бути правильні жири, вуглеводи, клітковина? І чи є вони в харчуванні ваших сина чи доньки? Чи усвідомлюєте ви, наскільки незворотні процеси в організмі, який внаслідок росту стрімко змінюється, викликає недостатня кількість кисню, спричинена малорухливістю? Пригадайте себе, коли ви  невиспані. Чи чітко працює ваш мозок? А якщо сну недостатньо впродовж тривалого часу? Найімовірніше, ваша продуктивність погіршується, та й агресивності більше. А тривале недосипання взагалі може стати причиною депресії. Урахуйте, що дитячий організм чутливіший. І навіть пів години щоденного недосипання матимуть негативний ефект. Тому варто ретельно переглянути режим дня дитини, щоб упевнитися, що всі фізіологічні потреби дитячого організму задовольняються сповна.

2. Обмежте доступ дошкільняти до негативної інформації; повідомлень, не відповідних віку дитини; фонових новин. 

Інформаційна гігієна потрібна всім, а для дітей вона важлива як повітря. Ілюзія багатьох батьків полягає у їхній вірі, що дитина нічого не розуміє з того, про що йдеться на екрані. По-перше, дошкільнята розуміють, але розуміють по-своєму. Вони ще не здатні аналізувати переважну кількість дорослої інформації, яка лине з екранів, натомість сприймають усе, що чують, буквально, але не здатні від цієї інформації відмежуватися. У результаті в них зростають тривожність та перезбудженість. Це стосується і того, коли дитина чує, як дорослі обговорюють негативні новини. По-друге, навіть якщо інформація не є негативною, але її забагато, вона надто яскрава, гучна, миготлива (це стосується великої кількості сучасних реклам, мультфільмів, відео з мережі), це також виснажує нервову систему, а якщо перегляд триває довго, то ще й небезпечно через малорухливість. Тому дбайте про кількість та якість екранного часу й інформацію, що її дитина чує як тло. Краще як тло для гри увімкніть класичну музику чи звуки природи.

3. Приділяйте достатньо уваги фізичному розвитку дошкільняти: великій моториці та  балансу.

Уміння володіти власним тілом зміцнює центральну нервову систему та розвиває низку процесів в організмі, потрібних для навчання та здорової психіки. Тобто спорт та фізкультура необхідні не лише для гарного фізичного стану. Через правильні рухові вправи ми даємо центральній нервовій системі можливість розвиватися та зміцнюватися. Міцні м’язи спини забезпечать посидючість у школі, виконання вправ на перетин серединної лінії тіла  допоможе при письмі та читанні, міжпівкульна взаємодія додасть гнучкості інтелекту й посилить увагу. В ідеалі до настання шкільного віку дитині треба вміти стрибати на скакалці, їздити на двоколісному велосипеді, грати в класики, вправлятися з м’ячем. Замість нової машинки чи ляльки подаруйте малечі новий гаджет, який змусить її рухатися: нейроскакалку, звичайну скакалку, кінезіологічний м’яч чи ракетки для бадмінтону. А в списку гуртків та додаткових занять спортивна секція має бути в пріоритеті. 

4. Змінюйтеся самі.

Хочете розвивати в дитини креативність – доведеться творити самим. Мрієте, щоб дитина гарно висловлювалася, – говоріть із нею так само. Натхнення не з’являється саме по собі. Дошкільнята мають бачити натхненних дорослих, які теж вчаться нового. До слова, разом із дитиною маєте чудову нагоду опанувати нове вміння: навчитися грати в шахи, стрибати на скакалці, а можливо, й здійснити давню мрію – зайнятися малюванням чи грою на музичному інструменті.

5. Вірте у те, що дитина може більше.

Діти так швидко вчаться нових навичок, що батьки не завжди встигають за цими змінами й несвідомо стримують дитячий розвиток. Дозвольте дитині виявляти свою індивідуальність. Не робіть за неї те, що вона може виконати самотужки. Постійно коригуйте зону відповідальності дитини та  розширюйте її. 

У дошкільний період дитина мала б навчитися обслуговувати власні базові потреби: одягатися, чистити зуби, вмиватися, складати рюкзачок, вибирати потрібні одяг та взуття, розчісуватися. Привчайте дитину до домашніх обов’язків, наприклад, застеляти власне ліжко, прибирати посуд зі столу після їжі чи сервірувати стіл перед обідом, складати свій одяг у шафу, прибирати іграшки. Усі ці вміння теж повинні поступово ускладнюватися, бо є різниця між тим, щоб одягнути те, що поклала мама, і відчинити потрібну шухляду в шафі й самотужки вибрати одяг відповідно до ситуації. Зібрати всі іграшки в корзину – корисне вміння. А розсортувати кубики Lego чи поскладати настільні ігри – це вже вміння іншого порядку. Олівці можна зібрати в коробку, а можна перед складанням їх самостійно підстругати. 

Важливо не виправляти дитину. Можна розповісти їй, що і як нею було зроблено, але наголос у цій розмові завжди має бути позитивним. Пам’ятайте, що дитина вчиться, а навчання потребує підтримки, а не критики. Самостійність та навички самообслуговування мають слугувати розвитку впевненості дитини в собі. Отож, заохочуйте ініціативу, вірте у те, що дитина здатна до більшого. 

6. Заохочуйте у дошкільняти вільну гру.

В період до 3-х років у малят гра є маніпулятивною. За допомогою неї діти вчаться взаємодіяти з предметами. А дошкільнята уже надають предметам смисли, творять із їхньою допомогою певну історію, сюжет, тобто вчаться мислити образно і бачити світ  навколо крізь сукупність нових смислів та значень. І в цьому сенсі вільна гра є надзвичайно важливою. Саме за допомогою неї дитина вчиться базової навички для навчання, та й для життєдіяльності серед людей, – уміти переносити смисли з предмета на знак, абстрагувати значення та створювати нові смисли. Намагаючись зробити якомога більше для розвитку дошкільняти, не забувайте про важливість вільної гри, обов’язково виділяйте на неї час. І пограйтеся з дитиною, якщо вона вас про це просить. 

7. Грайте з дошкільником в настільні ігри.

 3–6 років – це період, коли ми маємо, з одного боку, поступово залучити дитину до навчання, показати важливість правил та алгоритмів у навчальній діяльності. А з іншого – це час, коли у дітей природно зростають мотивація до пізнання та допитливість. Насправді дошкільнята люблять вчитися. Пам’ятаймо, що гра є провідною діяльністю у цей період розвитку. Тому і навчання теж має бути грою з певними правилами, виконуючи які, дитина поступово опановує нові знання. Дуже добре із цією метою використовувати настільні ігри. Правильно дібрані настільні ігри розвиватимуть увагу, пам'ять, зорово-моторну координацію, стратегічне мислення, уміння планувати, уважність, уміння дотримуватися правил, логіку. Є ігри, які потренують словниковий запас, розвиток мовлення, математичні навички, вміння працювати в команді, домовлятися тощо. Почніть із різноманітних лото, найпростіших стратегій на кшталт«хрестики-нулики». Не обов’язково купляти дорогі варіанти таких ігор, часто гарну гру можна створити власноруч. А для дитини гра, створена вашими та її руками, матиме значно більшу цінність. 

8. Обирайте навчальні програми для дошкільників відповідно до віку.

Вибираючи навчальну програму для підготовки до школи, віддайте перевагу тій, яка не перевантажуватиме дитину надмірним довготривалим сидінням за столом. Завдання для дошкільників мають бути барвистими, цікавими й розробленими вчителями, вихователями та методистами відповідно до вікових норм. 

9. Створіть для дошкільняти творче середовище.

Творча мистецька діяльність сприяє розвитку дрібної моторики, зміцненню зв’язку «око – рука» і завдяки цьому ненав’язливо готує дитину до навчання в школі.  Щоб легко навчитися писати, вправно мислити, витримувати довготривалі уроки в школі, дитина має багато малювати, ліпити, вирізати, клеїти, створювати аплікації тощо. Окрім того, творчість розвиває образне мислення, уяву та тренує вольову сферу, бо іноді, щоб довести задумане до кінця, треба трохи довше працювати. 

Подбайте про те, щоб у доступі дошкільняти були різні матеріали для творчості. Доцільно організувати спеціальну полицю чи корзинку, де будуть пластилін, картон, кольоровий папір, клей, наліпки, шаблони для вирізання, ножиці, клей. Допомагайте дитині створювати тематичні картини та аплікації, листівки та подарунки рідним на свята. Ліпіть звірят, улюблених героїв, предмети для сюжетно-рольової гри. Від цього буде подвійна користь. Обов’язково виділіть у кімнаті місце для малювання. Дайте можливість малювати фарбами та олівцями. А от фломастери у дошкільний період варто прибрати. Продемонструйте дитині різні техніки малювання, оточіть її розмальовками та книгами з красивими ілюстраціями. Дошкільнята мають жити в атмосфері творчості, а квартира має стати виставковою залою із презентаціями найкращих доробків юного митця чи мисткині. 

10. Навчайте дошкільнят спілкуватися.

Ідеться не стільки про мовленнєві навички, скільки про вміння домовитися зі співрозмовником,  донести йому свою думку, попросити про допомогу. Для цього дитина має зростати в атмосфері свободи суджень та впевненості, що її завжди вислухають. Розмовляйте з дитиною, як із рівною. Відкладіть справи на декілька хвилин, якщо дошкільня намагається щось вам розказати чи пояснити. Ці декілька хвилин щирої розмови для дошкільняти стануть ще одним уроком, який навчить, що бути уважним до іншої людини є важливим. Усім нам, дорослим, варто іноді змінити фокус і повернутися лицем до дитини, буквально присісти до її рівня і вислухати. 

Пам’ятайте, що щаслива особистість розквітає в атмосфері безумовної любові та піклування. Дбайте про правильний розвиток своїх дошкільнят і не забувайте, що саме батьки є найпершими та найважливішими вчителями в житті дитини.